24 березня 2017 р. у Мелітопольському краєзнавчому музеї відбулась історико-краєзнавча патріотична година «Ім’я видатного археолога Бориса Михайлова у сучасних назвах вулиць!», присвячена перейменуванню вул. Комінтерна  на  вул. Бориса Михайлова, в рамках лекторію «З нами – наша історія!» – про історію нових назв вулиць.

Борис Дмитрович Михайлов – засновник і перший директор Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», заслужений працівник культури України, доктор філософії, автор чотирьох монографій, багатьох наукових та науково-популярних книг, а також численних наукових статей та публікацій з історії та археології півдня України.

Під час краєзнавчої години студентам І курсу МДПУ було продемонстровано відео-ролик про вулицю, підготовлений науковими співробітниками музею. Також студенти дізналися цікаві факти з життя та діяльності Бориса Михайлова і послухали розповідь його колеги – Ольги Замотаєвої, наукового співробітника Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила». Багато теплих слів про вченого та про важливість популяризації імен видатних земляків сказали Лейла Ібрагімова, директор музею, Володимир Різник, голова ГО «Спілка краєзнавців Мелітопольщини», та краєзнавці Валерій Тимофєєв, Валерій Сакун.

В цілому в Мелітополі перейменовано 87 вулиць, майданів та провулків. З метою популяризації історії рідного краю Мелітопольський міський краєзнавчий музей розпочав серію заходів про історію нових назв вулиць, об’єднавши їх в лекторій «З нами – наша історія!».

23 березня 2017 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація збірки, розробленої за матеріалами тренінгової програми «Культ чи культура: розвиток учасницьких практик в музеях», що був реалізований у 2016 році Центром розвитку музейної справи (м. Київ) за підтримки Goethe-Institut в Україні.

До збірки увійшли надзвичайно цікаві лекції Міхаеля Фера про партисипацію у музеях, Юлії Ваганової про реалізацію проекту Національного художнього музею України «Герої. Спроба інвентарізації», Дарії Агапової про музейну комунікацію, Марка Гегенфуртнера про те, як зробити музеї видимими, Олени Гончарук про позиціонування і просування музеїв у сучасному медіапросторі, Фредеріке Мьошель про проектний менеджмент у музеях.

Крім того, до збірки увійшли описання проектів-переможців, що наприкінці тренінгової програми отримали гранти та мали змогу реалізувати свої ідеї. Під час презентації про свій шлях до реалізації проекту «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді» розповіли представники Мелітопольського міського краєзнавчого музею.

Участь в презентації взяли музейні працівники, представники державних та недержавних установ культури Запорізької області тощо.

14 березня 2017 р., до Дня українського добровольця у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Добровольчі батальйони України».

День українського добровольця – нове свято, що відмічатиметься щорічно 14 березня. За відповідну постанову депутати Верховної Ради України проголосували 17 січня 2017 р. Нове свято було започатковане з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, підвищенню суспільної уваги і турботи про учасників добровольчих формувань.

У березні 2014 року, усвідомлюючи високий ризик військового вторгнення на територію материкової України та бажаючи захистити незалежність, суверенітет та територіальну цілісність своєї держави, згідно рішення керівництва Самооборони Майдану, добровольці із Самооборони Майдану вирушили на військовий полігон для проходження військової підготовки з метою подальшої участі у воєнних діях. Як наслідок, з лав Самооборони Майдану було сформовано Перший добровольчий батальйон Національної гвардії. 14 березня 2014 р. понад п’ять сотень бійців Самооборони Майдану прибули на полігон в Нові Петрівці Київської області. Так розпочався бойовий шлях першого добровольчого батальйону.

Виставка «Добровольчі батальйони України» розмістилася у залі «АТО – війна за незалежність», що була відкрита у 2015 р. З того часу експозиція постійно оновлюється, доповнюючись новими експонатами. Зокрема, на виставці представлені речі, що були надані бійцями добровольчих батальйонів «Азов», «Донбас», «Карпатська Січ», «Волинь», 37 ОМПБ. Серед них – бойові прапори, нагороди, бойова амуніція, шеврони, зброя, посвідчення та фотографії. Деякі з цих речей передані до музею на постійне зберігання. Виставку доповнюють стенди з уривками інтерв’ю запорізьких добровольців, що воювали на Донбасі – Максима Зайченко (батальйон «Азов»), Тимур Книш (батальйон «Донбас»), Святослав-Андрій Грушевський (батальйон «Донбас»), Олексій «Бродяга» (батальйон «Донбас»), Юлія (батальйон «Аратта»).

В рамках відкриття виставки відбулася презентація спільного проекту Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізького національного університету та Українського інституту національної пам’яті (м. Київ) «Усна історія російсько-української війни 2014 – 2017 рр. Добровольчі батальйони». У даному проекті учасники дослідницького колективу ставили собі завданням розширити коло джерел, доступних для бажаючих відтворити об’єктивну картину нинішнього протистояння. Його ідея народилася влітку 2014 р. Протягом 2015 – 2016 рр. вийшло друком два випуски «Усної історії» – перший присвячений спогадам бійців 79-ї та 55-ї бригад Збройних сил України, військовослужбовців Національної гвардії України, представників запорізької Служби з надзвичайних ситуацій та волонтерів. Другий том складається з інтерв’ю бійців 55-ї окремої артилерійської бригади. Третій том, що презентується, цілком і повністю присвячений бійцям добровольчих формувань.

Протягом дня в холі першого експозиційного поверху музею всі бажаючі мали змогу ознайомитися з новим музейним експонатом «Залізним троном», створеним запорізькими волонтерами у зоні проведення АТО. «Трон» складений з уламків снарядів, бронетехніки і важить понад 700 кг. Наприкінці 2016 р. «Залізний трон» був проданий з аукціону. Його новий власник – запорізький підприємець і учасник АТО Валерій Прозапас, вирішив передати «трон» на постійне зберігання до Запорізького обласного краєзнавчого музею.

Наприкінці заходу перед ветеранами та бійцями АТО виступили артисти, музиканти Запорізької обласної філармонії.

За повідомленням Світлани Стрельникової на власній сторінці у соціальній мережі, 14 березня 2017 р. Міністр культури України Євген Нищук вручив відзнаки Міністерства культури України співробітникам Управління СБУ в Рівненській області, які знешкодили групу контрабандистів, які займалися торгівлею предметами старовини та сприяли поверненню в Україну так званого «Меча вікінга». Під час урочистого нагородження було представлено «Меч вікінга» до початку проведення комплексу реставраційних заходів, а також відреставровані у науково-дослідному відділи реставрації творів з металлу Національного науково-дослідного реставраційного центру України два мечі, реставрація яких була завершена у 2012 р.: меч давньоруський варязького (каролінгського) типу, Х ст. з фондів Національного заповідника «Хортиця» та у 2016 р. меч каролінгського типу з наконечником піхв, Х ст. з колекції Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського.

Відповідний документ схвалено на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини, що відбулося під головуванням директора Департаменту культури, туризму, національностей та релігій  облдержадміністрації Владислава Мороко.

Члени ради розглянули науково-проектну документацію «Проект зон охорони та план організації території Василівського історико-культурного музею-заповідника «Садиба Попова», а також питання щодо укладання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини музею-заповідника. Згідно з проектом зон охорони та планом організації території Василівського історико-культурного музею-заповідника «Садиба Попова», з яким ознайомив старший науковий співробітник НДІ пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України Олександр Харлан, відродитися та набути впорядкованого, туристично привабливого вигляду має не тільки територія музею-заповідника, але й центр міста Василівки. Учасники засідання підтримали проект плану, який має бути узгоджено з генеральним планом розвитку цього населеного пункту, і висловили думку, що Василівка має стати історичним містом.

 — Місто має цікаву історію, можна починати роботу з громадою міста та обласною радою щодо присвоєння Василівці статусу історичного міста, — зазначив директор Департаменту Владислав Мороко.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю

Національний науково-дослідний реставраційний центр України організовує та проводить виставку відреставрованих творів «Повернення з небуття». На зазначеній виставці вперше широкому колу поціновувачів мистецтва будуть репрезентовані роботи видатних майстрів живопису ХХ ст. та твори сакрального мистецтва XVII–XIX ст. з колекції Запорізького обласного художнього музею, відреставровані фахівцями Реставраційного центру. Зазначена виставка стане результатом багаторічної та плідної співпраці між Національним науково-дослідним реставраційним центром України та Запорізьким обласним художнім музеєм.

Художники-реставратори центру провели у 2016 році обстеження стану збереженості музейних предметів Запорізького обласного художнього музею. Незадовільний стан живопису не дозволяв музею їх експонувати. Усі предмети потребували невідкладних консерваційно-реставраційних заходів на базі Центру.

Завдяки наполегливій праці провідних фахівців науково-дослідних відділів реставрації творів станкового олійного та темперного живопису ННДРЦУ картини О. Волкова, П. Кончаловського, К. Кузнєцова, О. Павленко, унікальні зразки давнього іконопису набули експозиційного вигляду й нарешті можуть бути розміщені у виставкових залах музею.

Досвідчені художники-реставратори центру М. Білошицький, О. Бондар, Г. Волощук, В. Грабовець, О. Кравченко, І. Костенко, І. Левчик, Ю. Мачковська, Л. Михайловська, О. Морозова-Сабодаш, В. Папушенко, І. Сапєгіна, О. Фролова, М. Хребтенко, Д. Цитович, А. Черниченко вдихнули життя у твори, повернули їм належне призначення – дивувати авторською довершеністю і майстерністю, подарували поціновувачам образотворчого мистецтва можливість побачити невідомі твори відомих митців та зразки іконопису минулих сторіч.

Відкриття виставки «Повернення з небуття» відбудеться 17 березня 2017 року о 17:00 у виставковій залі Національного музею «Київська картинна галерея» (колишній Київський національний музей російського мистецтва) за адресою: м. Київ, вул. Терещенківська, 9.

За матеріалами Музейний простір

2 березня 2017 року в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї відбулася знакова та довгоочікувана для всіх поціновувачів мистецтва подія – вернісаж мелітопольської художниці, члена Міжнародної організації «Мистецтво без кордонів», студента  «Відкритої майстерні Світлани Корольової»  Наталії Івчик.

Виставка живописних робіт Наталії Івчик представляє Міжнародний проект «Відновлення зв’язку з джерелом вашої радості», метою якого є досягнення духовного і фізичного рівноваги. Завдання проекту – популяризація культурно освітніх ініціатив для пробудження величезного потенціалу людини, широке використання світових інновацій та креативних арт-технологій для блага людини.

На вернісаж завітали колеги по пензлю та шанувальники творчості художниці. З вітальним словом виступили директор Мелітопольського міського краєзнавчого музею Лєйла Ібрагімова, президент Міжнародної організації «Мистецтво без кордонів» Валерій Ємцев (м. Краків, Польща), вчитель та творчий наставник Світлана Корольова, головний художник музею Валерій Прохін. Слова захвату та найщиріші побажання подальших успіхів звучали від усіх присутніх!

Мелітопольський краєзнавчий музей на сьогоднішній день найбільш перспективний виставковий та пізнавально-освітній простір в центрі Мелітополя. Арт-майданчик становить інтерес як для знавців мистецтва так і для всіх, хто цікавиться мистецтвом. Тому не випадково, що саме в музеї у всіх бажаючих протягом двох тижнів буде можливість долучитись до прекрасного світу творчості мелітопольської художниці.

Одним з важливих напрямків роботи Запорізького обласного краєзнавчого музею є видавнича діяльність. Науковці готують буклети, карти, туристичні путівники, монографії, де надають інформацію з історії краю, знайомлять запорожців та гостей міста з найцікавішими експонатами в музейних залах, запрошують у подорож до пам’яток історії і природи краю. Серед них великою популярністю користується фахове видання – «Музейний вісник», презентація 16 номера якого відбулася 28 лютого 2017 р. в актовій залі музею.

2016 р. був для музею позначеним важливими датами: 95-річчям заснування музею та 100-річчям від дня народження Олександра Бодянського – відомого українського археолога, дослідника Подніпров’я, який був співробітником музею і поповнив його колекцію тисячами експонатів. Зоя Попандопуло ювілею закладу присвятила статтю «История формирования археологической коллекции». Своїми спогадами про Олександра Бодянського поділилися Ірина Ковальова з Дніпра – «Лицар археології», кияни Світлана Ляшко та Олександр Бєлов – «О. В. Бодянський – мандрівний археолог і філософ українських степів». Оксана Дровосєкова опублікувала раніше невідому статтю дослідника.

Традиційно матеріали, що публікуються в «Музейному віснику», об’єднуються в такі розділи: музеєзнавство, археологія, історія, інформації, хроніка. В першому розділі науковий співробітник музею Андрій Шевцов публікує інформацію про перські бойові сокири-табери з колекції краєзнавчого музею, Анатолій Волков знайомить з перським тесаком з фондів Національного заповідника «Хортиця». Читач порине у трагічні часи Другої світової війни, читаючи листи воєнного часу, що публікує Вікторія Водоп’ян в статті «Жив, здоров чего и вам желаю». Про поповнення геологічної колекції музею новими матеріалами розповідає Тамара Деркач. 

В археологічному розділі опубліковані матеріали досліджень на територіях різних областей України. Полтавщину представляють: Олександр Супруненко статтею «Кілька поховань з кургану поблизу с. Кобелячок на Кременчуччині» та Ірина Кулатова – «Рештки тандира з пониззя Псла». Одеські спеціалісти надали свої роботи: Олена Секерська – в галузі остеології, Олександр Синельников – про історію дослідження гетської культури в Добруджі. Запорізькі дослідники Дмитро Кобалія, Павло Данилюк, Віктор Кривоносов публікують результати дослідження у 2012 – 2013 рр. комплексу якорів біля о. Хортиці. Георгій Шаповалов в статті «Середньовічні культові моделі якорів Т-подібного типу, як джерело до історії українського національного герба» продовжує своє багаторічне дослідження історії українського герба. 

Розділ «Історія» охоплює період з XVI ст. до сьогодення. Олег Власов продовжує картографічні дослідження і публікує матеріали про острів Байди за джерелами XVI – XX ст. Стаття Ольги Чайки розповідає, як під час неврожаю 1833 – 1834 рр. влада намагалася вирішити питання забезпечення населення продовольством. Світлана Іваницька та Світлана Ляшко розглядають особу В. Беренштама як дослідника археології Хортиці. Увагу читача привернуть і різнопланові публікації Павла Кравчука про пам’ятку національного значення – будівлю Олександрівської земської управи та документальні матеріали агентурних зведень ДПУ про Дніпробуд та його керівництво. Сергій Звілінський на прикладі родини Кернерів розглядає роль єврейського капіталу в економічному розвитку регіону. До подій 1945 р. звертається Володимир Лініков. У статті «Прапори над Берліном: незакінчена історія» автор аналізує документи і фотографії пов’язані з прапором Перемоги, еволюцію легенди про нього. Про історію Українського степового природного заповідника «Кам’яні Могили» розповідають Олександр та Оксана Подпрятови.

Євгенія Косько в інформації «Музею 95 років» розповідає про головні події в житті музею в 2016 р. – відкриття нових експозиційних залів, виставок, проведення масових заходів.

Тематика публікацій «Музейного вісника» різноманітна, серед авторів доктори і кандидати історичних наук, досвідчені дослідники і молоді науковці, але всі вони об’єднані прагненням поділитися з читачем своїми здобутками в галузі історії. Видання буде цікавим як для фахівців та студентів, так і для широкого загалу громадян.

На презентацію завітали цьогорічні автори «Музейного вісника», представники Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, історичного факультету Запорізького національного університету, запорізьких бібліотек, запорізькі музейники, представники запорізьких ЗМІ, громадські діячі.

У Вільнянському районному краєзнавчому музеї протягом січня-лютого 2017 року діятимуть дві виставки – «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932 – 1933 років – геноцид українського народу» та «Люди Свободи – гаранти незалежності». Виставки розроблені Українським інститутом національної пам’яті.

Матеріали виставки «Ми звинувачуємо!» ще раз нагадують нам про чорні сторінки історії України у жахливий період голодомору. Тут представлені документи партійних та державних органів СРСР, що свідчать про дії, спрямовані на організацію голодомору. Розповідається про примусову колективізацію та розкуркулення селянства, запровадження режиму «чорних дощок» та «Закону про п’ять колосків». Наведені статистичні дані щодо кількості постраждалих від голодомору, а також спогади очевидців тих страшних подій.

27 січня 2017 року у Вільнянському районному краєзнавчому музеї відбулось урочисте відкриття виставки «Люди Свободи – гаранти незалежності». Експонування виставки присвячено 100-річчю від початку Української революції 1917 – 1921 років. На заході були присутні голова Вільнянської районної державної адміністрації Олександр Руденко, голова Вільнянської районної ради Андрій Салякін, Вільнянський міський голова Наталія Мусієнко, учасники АТО та представники громадськості.

Впродовж ХХ століття українському народу довелося подолати дуже непростий шлях до встановлення своєї державності; протягом десятиріч  ішла боротьба тих, кого називаємо Людьми Свободи, – кращих представників нашого народу, патріотів України. Важливим є значення історичної правди для молодого покоління, для виховання справжніх громадян нашої Батьківщини. Представлені на плакатах матеріали, а це – фотографії, історичні відомості, рядки архівних документів, будуть цікавими і корисними як для школярів, так і для дорослих.

У рамках відзначення на регіональному рівні 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки «Від Соборності до Незалежності».

У підготовці виставки взяли участь активісти громадсько-політичних рухів та учасники подій, що розгорталися у Запорізькій області у 1989 – 1992 роках. Їх комплекси представлені у вітринах. До виставки увійшли унікальні документи та речі, що розповідають про дії, вчинки та мужність людей, які поступово, спочатку малопомітними кроками, розхитували нібито неприступну міць радянської імперії. Це і «самвидав» запорізьких газет Народного руху України, і діяльність «Товариства української мови ім. Тараса Шевченка», товариства «Меморіал» і фінал фестивалю «Червона Рута» в Запоріжжі, який завершився 18 серпня 1991 року, напередодні путчу. А на листівках фестивалю вже були слова «Геть рабство!». Є й матеріали про запоріжця, людину, яка 20 років – із 1930-х років відсиділа за «українство».

Вперше широкому загалові було представлено історичну реліквію новітньої історії Запоріжжя – прапор України, що було піднято над головною адміністративною будівлею обласного центру у 1991 р. депутатом Запорізької обласної ради 1990 – 1994 рр. скликання, головою обласного осередку Народного руху України Костянтином Лямцевим. Цей прапор, а також інший державний прапор, що у 1990 р. пронесли Запоріжжям у багатотисячній колоні під час святкування 500-річчя запорозького козацтва Костянтин Лямцев урочисто передав до колекції музею.

В експозиції також представлені особисті речі відомих запоріжців. Зокрема, нагрудні знаки депутата Верховної Ради першого скликання Олександра Білоусенка. Є й унікальні креативні передвиборчі матеріали незалежного кандидата в депутати обласної ради Олександра Лазутіна, нині відомого видавця. Серед експонатів – фото, листівки, передвиборчі агітаційні матеріали, що дають уяву про гостру передвиборчу боротьбу між молодими демократами та компартійним активом. Особливий інтерес викликає проект Платформи незалежних кандидатів в народні депутати. Всі ці документи та речі вже стали частинкою нашої історії.

Окрема вітрина присвячена висвітленню фінальної частини Всеукраїнського фестивалю національної молодіжної музики «Червона рута», що відбулася у серпні 1991 р. у м. Запоріжжя. Участь у фестивалі В’ячеслава Чорновола, Левка Лук’яненка та інших видатних українців свідчать про вагомість тієї події. Саме тоді талант призера фестивалю, молодого запорізького виконавця Анатолія Сердюка, так вразив В’ячеслава Чорновола, що він публічно подарував йому власний годинник. На виставці представлено цю унікальну нагороду нашого земляка, від голови Народного руху України.

На церемонії відкриття виставки Директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Владислав Мороко зазначив: «Краєзнавчий музей давно став центром суспільної діяльності та зберігачем історії, яка твориться на наших очах, нашими руками. У нас діє перша в Україні експозиція, присвячена Революції Гідності та війні: у 2014 – 2015 роках були оформлені постійно діючі виставки «Майдан – початок незалежності», «АТО – війна за незалежність». Нова виставка відкриває нам мужні постаті тих, хто вів нашу країну від Соборності до незалежності».

Директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой виказав сподівання, що рано чи пізно всі матеріали, представлені на виставці, стануть частиною колекції музею і будуть представлені в окремій експозиції, присвяченій руху за незалежність України.

Фото – Валерій Лазарєв, 061.ua

У Мелітопольському міському краєзнавчому музеї 19 січня 2017 р. пройшов захід, присвячений Дню Соборності України та початку Року Української революції 1917 – 1921 рр. , а саме круглий стіл за темою «Армії УНР та ЗУНР, учасники антибільшовицьких селянських повстань на Мелітопольщині: проблематика вивчення та дослідження».

Тематичний захід було проведено з метою вшанувати традиції боротьби за незалежність і соборність України на історичних прикладах військової звитяги захисників рідної землі, донести інформацію про події Української революції 1917 – 1921 рр. 

Для співробітників музею – це привід переосмислити деякі історичні моменти, знайти нові підходи у роботі з фондовими колекціями, розширити й удосконалити сучасну експозицію музею. Крім того, отриману під час обговорення за круглим столом інформацію буде використано під час створення розділу експозиції «Українська національно-демократична революція 1917 – 1921 років на території нашого краю».

За цим круглим столом у музеї зібралися науковці міста Мелітополя та Запоріжжя, наукові співробітники музею, вчителі історії місцевих загальноосвітніх закладів, завідуючі шкільних бібліотек, представники мас-медіа. Перед аудиторією з вітальним словом виступила директор  Мелітопольського міського краєзнавчого музею Лєйла Ібрагімова.

Серед доповідачів круглого столу були: В.В. Гудзь, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії МДПУ, Заслужений працівник освіти України; Ю.І. Щур, кандидат історичних наук, директор Запорізького науково-дослідного центру «Спадщина»; В.В. Михайлов, кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільно-гуманітарних наук ТДАТУ; М.В. Крилов, кандидат географічних наук, краєзнавець; Т.Т. Шевенко-Чепелєва, науковий співробітник МКМ; О.А.Чухраєнко, історик, науковий співробітник МКМ; Л.В. Жавжаров, ветеран МВС, краєзнавець.

Під час круглого столу відбулася презентація монографії Юрія Щура «Будь 1-й в боротьбі і перемогах: український націоналістичний рух на Запоріжжі (1920 – 1950-ті роки)».

12 січня 2017 р. у реставраційному ангарі Національного заповідника «Хортиця» презентували широкому загалові два стародавні якорі. Перший з них було знайдено на Молочному лимані і передано у дарунок до фондів заповідника родиною Дегтеревих. На якорі проставлені клейма, що дають змогу датувати якір XVI – XVIII ст. 

Другий якір має турецьке походження і датований XVIII ст. Його на чорноморському узбережжі виявили бійці загону спецпризначення ВМС України. В колекцію заповідника якір потрапив завдяки зусиллям В’ячеслава Зайцева – співробітника НЗ «Хортиця», депутата Запорізької міської ради.

За матеріалами 061.ua

Первая в Украине выставка, объединившая оригинальные артефакты XVI – XVIII веков, открылась в историко-культурном комплексе «Запорожская Сечь» Национального заповедника «Хортица».

Национальный заповедник «Хортица», как победитель конкурса «Мы – это город», и при финансовой поддержке ПАО «Запорожсталь» представил новый интерактивный проект. В его рамках впервые в Украине объединили уникальные предметы с территорий знаковых для истории казачества Хортицкой, Чертомлыцкой, Каменской и Новой (Подпольненской) Запорожских Сечей.

Казацкие сабли и татарские ятаганы, пушки и ядра, пистолеты, клейноды, флаги, а также монеты и предметы быта, церковного обихода (например, украинская икона времен казачества) – чего только нет в новой экспозиции! Геральдическая композиция «Клейноды» олицетворяет, с одной стороны, клейноды как символ власти запорожской старшины, а с другой – сечевой храм, вокруг которого проходит действо. Это не только организационный стержень экспозиции, но, прежде всего, смысловой акцент.

Кроме собственных археологических находок Национального заповедника «Хортица» есть экспонаты из фондовых собраний Национального исторического музея им. Д.И. Яворницкого (г. Днепр), а также Никопольского государственного краеведческого музея.

— Традиционно Запорожскую Сечь представляют как нечто статичное. Однако эта экспозиция призвана разрушить этот миф, показать, что за понятиями Запорожская Сечь в XVI веке и в XVIII веке скрываются совершенно разные реалии, — говорит генеральный директор Национального заповедника «Хортица» Максим Остапенко. — История каждой из Запорожских Сечей передана сквозь призму персоналий знаменитых кошевых атаманов разных эпох развития Запорожской Сечи: Дмитрия Вишневецкого, Ивана Сирко, Костя Гордиенко и Петра Калнышевского.

— Самый ценный экспонат, связанный с историей Покровской Сечи – «было» XVIII века, внешне похоже на железную доску, с помощью ударов по которому созывали запорожских казаков на Сечевой майдан для проведения военного совета, — отмечает заведующая экспозиционным отделом и автор выставки, кандидат философских наук Светлана Копылова. — Предоставлено Никопольским государственным краеведческим музеем нам на временное хранение. «Было» – один из экспонатов центральной композиции, которая символизирует образ Сечевого майдана.

Интересно, что Хортицкая Сечь (XVI век, находилась на Малой Хортице или острове Байда) представлена портретом XVII века кошевого атамана Михаила Вишневецкого, которого называли повелителем «Днепровских островов». Тематическая витрина, посвященная Чертомлыцкой Сечи (XVII век, находилась на территории Никополя) «богата» оружием и предметами быта. Ноу-хау стала инсталляция с чучелом волка, ведь атаман, казак-характерник Иван Сирко, по легенде, умел превращаться в волка.

В разделе «Каменская Сечь» (XVIII век, Херсонская область) раскрывается тема пребывания войска Запорожского в годы правления атамана Костя Гордиенко на ханской земле. Это сделано с помощью крымско-татарского ковра XVIII века. Кстати, в то время в каждой крымской избе были ковры или предметы для их изготовления.

Также можно больше узнать о Покровской Сечи (XVIII век, село Покровское Никопольского района Днепропетровской области). Представлены предметы из последней церкви Покровской Сечи, например, копия иконы с изображением атамана Петра Калнышевского, написанная в 1905 году.

— Проект «Мы – это город» направлен на помощь запорожцам, неравнодушным к своей земле, своей истории, своему городу, — отметил гость торжественной презентации выставки, директор по капитальному строительству и инвестициям ПАО «Запорожсталь» Алексей Лебедев. — Максимальный грант в рамках проекта – 100 тыс. грн. Именно такую сумму получил на реализацию проекта заповедник «Хортица». Огромное спасибо создателям экспозиции. А комбинат, как социально ответственное предприятие, всегда поддерживал и будет поддерживать подобные начинания.

— Хочу поблагодарить комбинат «Запорожсталь», — говорит генеральный директор Национального заповедника «Хортица» Максим Остапенко. — Мы подали пример, как неприбыльное государственное учреждение может привлекать спонсоров, меценатов, и совместно создавать такие замечательные патриотические эстетические проекты.

Отметим, что выставку разместили на территории одного из куреней историко-культурного комплекса «Запорожская Сечь». Пространство визуально изменили и расширили с помощью зеркальных панно с изображением казаков и работ к фильму «Тарас Бульба» народного художника Украины Сергея Якутовича. Организаторы уверены, что создание подобной экспозиции, посвященной столицам степового казачьего «рыцарства», дело актуальное, но и востребованное.

Выставка будет работать на протяжении всего 2017 года.

Виктория Кириленко, sich.zp.ua

27 грудня 2016 р. Запорізький обласний краєзнавчий музей святкував 95-річний ювілей. Привітати працівників музею з цією визначною датою завітало керівництво області – голова Запорізької обласної ради Григорій Самардак, заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Едуард Гугнін, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА Владислав Мороко, а також колеги, друзі. Урочистості відбулися в щойно відремонтованій великій виставковій залі. Зала прийматиме не лише виставки, вона вже стала місцем проведення акустичних концертів, урочистих заходів.

Григорій Самардак відзначив значний внесок співробітників музею у культурно-історичний розвиток Запорізького краю і збереження єдності поколінь.

— Історія обласного краєзнавчого музею тісно переплетена з історією Запорізького краю. Адже ваш музей – це дзеркало історії Запоріжжя. У цих стінах оживають цілі віхи і десятиліття. І саме ви, шановні працівники музею, можете розповісти запоріжцям і гостям нашого краю, чим жив і як розвивався Запорізький край, — говорив Григорій Самардак. — Ваш музей є нашою гордістю, адже за кількістю і значенням колекцій, науковим і художнім рівнем оформлення експозицій Запорізький обласний краєзнавчий музей сьогодні є одним із провідних музеїв України. «Золота» колекція, нові технології, які використовуються в музеї, історія якого налічує 95 років, є яскравим підтвердженням того, що у Запорізького обласного краєзнавчого музею є майбутнє. Можу запевнити: Запорізька обласна рада завжди допомагатиме вам здійснювати творчі перспективні плани.

— За своїм значенням і наповненням колекції, за науковим та художнім рівнем експозицій Запорізький обласний краєзнавчий музей сьогодні є одним із провідних в Україні, — зазначив заступник голови обласної держадміністрації Едуард Гугнін. — Музей користується великою популярністю у запоріжців та гостей міста.

Як розповів директор Запорізького обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой, наразі заклад є науково-методичним центром з питань розвитку музейної справи та туризму в регіоні.

Колекція Запорізького обласного краєзнавчого музею нараховує понад 110 тис. предметів основного фонду. Щороку музей відвідує близько 75 тис. осіб, проводиться понад 1 200 екскурсій. За останні 3 роки в музеї експонувалось близько 40 нових виставок.

У залах музею представлені унікальні пам’ятки доби бронзи та скіфського часу, періодів черняхівської культури і середньовіччя. У 3-х залах давньої історії краю експонується понад 4300 оригінальних старожитностей. Зібрано цікаві матеріали, пов’язані з історією козацтва, серед них: клейноди, холодна та вогнепальна зброя, корабельні гармати та якорі, побутові речі запорожців, монети, документи XVI – XVIII ст. Значна кількість музейних предметів висвітлює події часів визвольних змагань та селянського руху під проводом Нестора Махна, будівництва Дніпрогесу, Другої світової війни та повоєнної відбудови промислового комплексу Запоріжжя, одного з найбільших у світі. У 2014 – 2015 рр. були оформлені постійно діючі виставки «Майдан – початок незалежності» та «АТО – війна за незалежність».

Втім, створення музейної експозиції триває. Найближчим часом музей порадує новими виставками, оновленими та новими експозиціями.

Музичною родзинкою ювілею став виступ ансамблю бандуристів Запорізького музичного училища ім. П. Майбороди.

16 грудня 2016 року пройшла ІІІ відкрита регіональна науково-практична конференція «Мелітопольські краєзнавчі читання». Історія конференції розпочалася в 2012 р., коли в музеї пройшла перша за роки незалежності науково-практична конференція. Тоді, за ініціативи співробітників музею матеріали конференції  було узагальнено та видано окремою збіркою. ІІ конференція відбулася вже у 2014 р. Її співорганізаторами виступили виконавчий комітет Мелітопольської міської ради та відділ культури Мелітопольської міської ради.

В роботі цьогорічної науково-практичної конференції взяли понад 40 учасників – наукові співробітники Мелітопольського міського краєзнавчого музею, представники Запорізького музею-галереї прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай, Якимівського районного історико-краєзнавчого музею, Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила», Приазовського національного природнього парку, викладачі вищих навчальних закладів – КНУКІМ, ЗНТУ, МДПУ ім. Б.Хмельницького, Бердянського державного педагогічного університету, Мелітопольського училища культури, а також Державної екологічної академії післядипломної освіти (м. Київ). З доповідями також виступили вчителі шкіл та гімназій Мелітополя та Мелітопольського району, співробітники Центру еколого-натуралістичної та туристично-краєзнавчої творчості учнівської молоді (м. Мелітополь), Малої академії наук, а також представники духовенства і громадської організації «Спілка краєзнавців Мелітопольщини».

Організаційний комітет конференції висловлює щиру вдячність всім, хто долучився до своєрідного свята краєзнавства, яке відбулося у Мелітопольському міському краєзнавчому музеї, та прийняв участь у ІІІ «Мелітопольських краєзнавчих читаннях», в майбутньому сподіваючись на розширення територіальних меж та присвоєння конференції статусу Всеукраїнської!

У 2016 р. Запорізькому обласному краєзнавчому музею виповнюється 95 років. За цей час співробітники музею зібрали велику кількість колекцій: археологічну, етнографічну, нумізматичну, книжкову, зброї. В музеї зберігаються документи, фотографії, побутові речі, знаряддя праці, вироби місцевих майстрів різних часів. Всього тут налічується понад 110 тисяч експонатів.

Є в музеї і особлива група зберігання, предмети з якої демонструються дуже рідко, тому вони викликають великий інтерес відвідувачів. Це раритети з дорогоцінних металів. Саме вони експонуються на виставці «Скарби краєзнавчого музею», що відкрилася 9 грудня 2016 р. у великій виставковій залі музею.

На виставці представлені експонати з археологічних розкопок. В 1968 р. А. Г. Ширяєв під час дослідження сарматського поховання на території м. Запоріжжя виявив золоті фалари, поясні бляхи, браслет, виконані в звіриному стилі. В 1961 р. в траншеї біля с. Новоіванківка Новомиколаївського району школярі знайшли комплекс золотих речей гунського часу: пряжки, наконечники ременів, меч в піхвах, вкритих золотою пластиною. Більша частина цих речей потрапила в музей. В 1968 р. поблизу с. Гусарки в зруйнованій полі кургану були знайдені предмети скіфського озброєння, серед яких була бронзова плакірована золотом хрестоподібна бляха – налобник із зображенням боротьби тварин. Розкопки київського археолога Ю. В. Болтрика в Приазовському районі поповнили колекцію музею золотими скіфськими прикрасами.

В 70 – 80 рр. ХХ ст. в запорізькому музеї працювало декілька археологічних загонів, що дослідили велику кількість курганів, поселень. Результатом стало поповнення археологічної колекції музею не тільки виробами з каменю, глини, бронзи, заліза, але й прикрасами з золота. Плетена та гладка гривни були знайдені експедицією під керівництвом А. Г. Плешивенко поблизу сіл Високогірного та Іллінки, розкішні золоті колти – З. Х. Попандопуло, в похованні кочовика біля с. Благовіщенки. Завдяки наполегливості директора музею Г. І. Шаповалова, в 1981 р. відбулася яскрава подія в історії музею – до Запоріжжя з Харкова повернули унікальну знахідку – срібного орла з Вознесенського святилища, знайденого в 1930 р. на території міста. Золоті та срібні вироби поступали в музей і від І. Р. Тіхомолової та А. Л. Антонова. Поповнюють нашу колекцію коштовностей і експедиції археологів Запорізького національного університету – Г. М. Тощева, С. І. Андрух, М. В. Єльнікова.

Крім археологічних знахідок в скарбниці музею зберігаються вироби з золота та срібла XVIII – XIX ст.: ікони в коштовних окладах, підсвічники, столові прибори, посуд, портсигари, гаманці, монети та ін. Ці речі потрапляли в скарбницю музею різними шляхами: деякі були подаровані мешканцями міста, деякі придбані за державний кошт у приватних осіб, а деякі потрапили з інших музеїв.

Всього на виставці представлено 130 експонатів.

Виставка «Скарби краєзнавчого музею» – перший виставковий захід у оновленій великій виставковій залі. Востаннє цей зал приймав виставки у далекому 2007 р. – майже десять років тому. З тих пір його двері не відчинялися для відвідувачів. У 2015 р. завдяки фінансовій підтримці Запорізької обласної ради розпочався довгоочікуваний ремонт великої «круглої зали».

У 2015 р. було відремонтовано стіни, замінено електричні мережі, частково вікна, а також відреставровані оригінальні вхідні двері, яким вже понад 100 років! Стіни набули близького до оригінального кольору.

В 2016 р. зал отримав нову люстру, виконану за архівними кресленнями 1913 р. Кована люстра на 32 плафони важить близько 0,5 тонни. Її виготовив для музею запорізький майстер Олексій Ковалев (компанія «ДіАрт груп»). Цього ж року в залі була відремонтована підлога, укладено дубовий паркет. Центральну частину підлоги прикрашають меандр та декоративна розетка, в яких використано 6 різновидів деревини (дуб, сапелла, клен білий, мербау, джатоба, венге). Паркетні роботи виконані компанією «Декор Плюс». Прекрасне оформлення вікон здійснили спеціалісти салону «Кристина». Експонати розміщено в стилізованих вітринах від меблевої компанії «СТІМЕКС».

Велика виставкова або «кругла» зала використовуватиметься в майбутньому для виставок, акустичних концертів, урочистих заходів.

В Запорізькому обласному художньому музеї 7 грудня 2015 р. відкрили виставку вірменських художників «Квіти гранату», присвячену Дню пам'яті жертв землетрусу 1988 р., що сколихнув Вірменію і весь світ. На виставці представлені роботи як з колекції музею, так і сучасних вірменських художників, які проживають у Запоріжжі. Серед авторів виставки – Мартірос Сар'ян, Акоп Акопян, Едуард Арцунян, Олександр Григорян, Жак Іхмал'ян, Саркіс Мурадян, а також Рудольф Акопян, Гагік Кургінян, Гаяне Арушанян, Маріанна Смботян, Олівер Ованесян.

— Ми хочемо, щоб усі люди знали, що відбулося у Вірменії, — зазначив віце-президент Союзу вірмен в Запорізькій області Рудольф Акопян, — Це найбільший землетрус за всю історію людства! Буквально за 30 хвилин зрівняли з землею половину Вірменії, загинуло близько 25 тисяч людей. Ми хочемо показати, що не дивлячись на все те, що пережив вірменський народ, це і геноцид, і землетрус, він все одно продовжує жити, радіти життю і творити.

Виставка триватиме в музеї протягом 10 днів.

Вже другий тиждень поспіль в Запорізькій області реалізується ВМГО «Асоціація інтернів Верховної Ради України» проект «Європейська інтеграція України очима молоді» за підтримки Міністерства молоді та спорту. В рамках проекту вже було проведено конференцію «Європейський Союз. Сучасний стан: плюси і мінуси». Тепер настала черга семінарів. І в кожного є своя родзинка. Так в рамках семінару-тренінгу «Європейська інтеграція України очима молоді», що відбувся 4 – 5 грудня у Запорізькому обласному краєзнавчому музеї, пройшла зустріч молодих лідерів національно-культурних товариств. У заході взяли участь представники вірменської молодіжної організації «Урарту», громадської організації німецької молоді «Заммельзуріум», громадської організації «Спілка поляків Запоріжжя «Полонія», товариства польської культури ім. св. Іоанна Павла ІІ, грецького товариства «Еллада», Запорізького обласного товариства болгарської культури, Запорізької міської громадської організації «Лачо Дром», Запорізького єврейського громадського центру «Мазаль Тов».

Молодим людям розповіли про можливість отримання грантів від європейських донорів для реалізації проектів національно-культурних товариств, про організаційну та консультативну допомогу держави. В Запорізькій області вже є приклади успішної реалізації грантових програм. Зокрема, діє історико-культурний комплекс «Етносело» у Вільнянському районі – садиба «Дивосвіт» у селі Геленджик. Цей проект втілює громадський центр «Мазаль Тов». В ньому реалізовуються кілька напрямків – знайомство з культурою різних народів, надання робочих місць для мешканців села, волонтерська робота, створення доступних для людей з обмеженими можливостями об'єктів та інші.

В Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці 26 жовтня стартували заняття ромської школи. Цей проект реалізує Запорізька громадська організація ромів «Лачо Дром» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». 

Начальник управління міжнаціональних відносин та релігій Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної держадміністрації Павло Мяло розповів молодим лідерам національно-культурних товариств про перспективи спільної роботи у 2017 році та ознайомив із Указом Президента України № 534/2016 «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, підтримки ініціатив громадськості у цій сфері».

Молодих людей зацікавили перспективи отримання грантів, співпраці із державними структурами, можливість реалізувати власні проекти та ідеї.

24 листопада 2016 р. у Мелітопольському краєзнавчому музеї відбувся вечір пам'яті «Неоголошена війна», присвячений жертвам Голодомору в Україні 1932 – 1933 рр.

Є один день в календарі – остання субота листопада, коли в Україні запалюють поминальні свічі – на згадку про тих людей, які вмерли не на полях боїв, а загинули в тій «неоголошеній війні», коли катом був голод… Цей день встановлено Указом Президента України в 1998 році як «День пам'яті жертв  Голодомору». З метою відновлення історичної справедливості та вшанування  пам'яті  мільйонів співвітчизників,  які  стали  жертвами Голодомору, в 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор 1932 – 33 рр. актом геноциду українського народу, прийнявши закон України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в  Україні».  

Привселюдно  говорити  про голод  почали  після  проголошення Незалежності України. Завдяки відкритим архівним документам і спогадам очевидців голодомору, у ці роки писалися статті, книги, створювалися документальні  й  художні фільми про голодомор 30-х років XX століття. Уривки з документальних фільмів – «Українська ніч – 33» (Київ), «Голодомор-33» (Мелітополь), «Коли  катом  був голод» (т/студія «Мелітопольський район») – побачили  гості пам'ятного вечора – учні 1 – 2 курсів  Мелітопольського  коледжу ТДАТУ  у презентаційному блоці. 

Одним з перших у нашому місті істориком, який відкрито говорив про голодомор на Мелітопольщині  на початку  90-х рр. XX ст.,  був науковий  співробітник історичного відділу Мелітопольського  міського  краєзнавчого  музею  Валерій Михайлович Тимофєєв. В 1993 році в Тернополі була видана його книга. «Неоголошена війна». Ця книга на  той час - головне джерело інформації про голодомор в Мелітопольському районі. Ведуча разом  з  автором  «перегорнули» сторінки   цього  видання, яке містить спогади 45 жителів сіл Мелітопольського р-ну про трагічні події голодомору, архівні документи й список зі 188 прізвищ людей, які вмерли голодною смертю… 

Пам'ятник – від слова пам'ять – щоб пам'ятали... Увесь авторський гонорар В.М. Тимофєєв передав на спорудження пам'ятного  хреста у с. Костянтинівка Мелітопольського району.  

В  «НАЦІОНАЛЬНІЙ  КНИЗІ  ПАМ'ЯТІ  ЖЕРТВ  ГОЛОДОМОРУ  В  УКРАЇНІ  1932-33  років»,  яка побачила  світ  в  2008 р., є  інформація  по  м. Мелітополь  і  Мелітопольському  району, а  саме:  зафіксовано  в Актах  записів  про смерть  за 1932-1933 рр. – МЕЛІТОПОЛЬ – (січень  1932 р.- грудень 1933 р.) 2144 померлих; Мелітопольський р-н – 2352 особи. (4496 осіб). 

За довідкою  Запорізького Державного   Архіву  в  Запорізькій  області  за часи Голодомору  1932-33 років  померло – 33 тис. 513 осіб.    

Поминальну свічу «запалила»  Народна  артистка  України Оксана Білозір  у кліпі «Свіча»  (муз. Мирослава Скорика). 

На згадку про всіх, хто помер  від голоду, запалили 33 свічі  у вигляді  хреста й учасники  пам'ятного вечора... і пом'янули хвилиною мовчання.  

Для гостей  була  організована виставка наукових видань бібліотеки й фондів музею  «Сторінками книг про голодомор». Також учні й учителі побачили  4 українських  рушники 20 – 30 рр. ХХ століття з фондової  колекції музею. 

В заключній  частині  зустрічі  гості  переглянули  короткометражний  фільм «ОЧІ»,  присвячений трагічним подіям Голодомору в Україні, та поспілкувались з автором проекту - керівником Творчої  студії  «СВОЯ  СТОРОНА» Артемом  Сукачем.

У Запоріжжі одним музеєм стало більше! 16 листопада 2016 р. Запорізький національний технічний університет відкрив для відвідування Музей історії технічного прогресу ЗНТУ.

Першими до створення музею долучилися студенти кафедри «Дизайн» Запорізького національного технічного університету, які запропонували своє бачення нового музею. Багато їх напрацювань втілилися в життя. Кураторкою Музею історії технічного прогресу стала завідувачка лабораторією технічного прогресу університету Н.В. Деркач.

Сьогодні музей має безліч цікавих експонатів, серед яких фотографії випускників навчального закладу початку ХХ ст., їх свідоцтва, атестати та інші документи. Унікальними експонатами періоду будівництва Дніпрогесу поділилися працівники музею Дніпрогесу. Допомогли експонатами й музеї інших підприємств міста.

15 листопада 2016 р. в конференц-залі готелю «Інтурист» втретє відбувся науково-практичний семінар «Сучасний музейний простір: проблеми, перспективи, інновації», організований Національним заповідником «Хортиця». На семінар приїхали кілька десятків музейників із Запоріжжя, Запорізької області, а також із сусідньої Дніпропетровської області та м. Дніпра.

Головним доповідачем семінару цього року запросили народного художника України, заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Гайдамаку, який виступив із доповіддю «Образно-сюжетний метод створення музейної експозиції: практичний аспект». Під час доповіді Анатолій Васильович поділився досвідом створення музейних експозицій в багатьох країнах світу – Україні, Росії, Китаї тощо. У творчій біографії митця зокрема робота над художнім оформленням таких музеїв, як Музей історії запорозького козацтва (м. Запоріжжя), Музей М. Островського (м. Шепетівка), Одеський літературний музей (м. Одеса), Національний музей «Чорнобиль» (м. Київ), Національний музей історії України у Другій світовій війні (м. Київ) тощо. Доповідь Анатолія Гайдамаки викликала жваве обговорення.

Представники заповідника познайомили учасників семінару з успішним досвідом створення нових експозицій та виставок на основі сюжетно-драматургійної побудови експозиційного середовища. Так, в рамках семінару науковий співробітник заповідника Ганна Кібко презентувала альбом «Експозиції в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» Національного заповідника «Хортиця». В альбомі йдеться про експозиції на території комплексу, що створювалися протягом десяти років. Ілюстровано альбом чудовими фотографіями відомого запорізького фотографа Володимира Шеремета.

Завідуюча відділом науково-експозиційної роботи НЗ «Хортиця» Світлана Копилова представила присутнім новий арт-проект заповідника «Still Life», реалізований у виставковій залі «За порогами».

Викликали зацікавлення музейників і доповіді представників світових брендів Epson та Panasonic, які розповіли учасникам семінару про комплексні технічні рішення для музеїв та галерей.

11 – 12 листопада 2016 року у м. Запоріжжя відбувся круглий стіл «Міжнаціональні відносини та толерантність в молодіжному середовищі України: проблеми та шляхи їх розв'язання» в рамках проекту «Ми – українські». Участь в ньому взяли представники національних меншин України. Під час круглого столу працювало три секції – «Адаптація ромської громади», «Досвід європейських діаспор», «Патріотичне виховання та толерантність в молодіжному середовищі». Результатом круглого столу стали рекомендації органам влади щодо адаптації культур різних народів в сучасних українських реаліях.

11 листопада 2016 р. у дитячому дошкільному закладі №47 відбулася друга зустріч у рамках творчо-пізнавальної акції Art&Science, що популяризує додаткові освітньо-культурні форми роботи музею, досвід проведення майстерень за межами музею для різновікової аудиторії шляхом проведення шоколадних майстерень та реконструкцій археологічних розкопок.

Другою групою учасників заходу стали вихованці, вихователі та батьки ДДЗ № 47. В актовій залі дитячого садка організатори акції презентували існуючи додаткові форми роботи музею з відвідувачами, а саме: музейна майстерня (майстер клас з графіки, студія body-art та dance-art), інтерактивне краєзнавство, цикл мультимедійних презентаційних зустрічей.

У наступній частині заходу учасники передивилися мультфільми «Солодке життя», «Археологія» та почали створювати свої шоколадні витвори та «шукати скіфські скарби».

Під час творчо-пізнавальної акції учасники побували у ролі юних шоколатьє та археологів.

Наступний заключний захід акції Art&Science відбудеться 12 листопада 2016 о на базі Мелітопольського краєзнавчого музею.

Творчо-пізнавальна акція Art&Science проводиться в рамках проекту «Співпраця бібліотек і музеїв Мелітопольщини як ресурс розвитку освіти дорослих», що є частиною міжрегіонального проекту «Замінимо мури відкритими вікнами» та реалізується Науково-методичним центром освіти дорослих МДПУ в партнерстві з БО «Соціальний фонд» за підтримки Інституту міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів (DVV International), Міністерства закордонних справ Німеччини, ГО Інформаційно-дослідницького центру «Інтеграція і розвиток».

Багата Пологівщина талановитими і майстровими людьми. В цьому щораз переконуємося, споглядаючи, яку красу створюють власними руками наші майстрині. Районний краєзнавчий музей об’єднав одразу кількох майстринь, зібрав їхні роботи, виконані у різних техніках, і склав у чудовий «Осінній букет Пологівщини».

9 листопада 2016 р. у виставковій залі Запорізького обласного краєзнавчого музею відкрилася унікальна виставка народних музичних інструментів з приватної колекції видатного львівського етномузиколога Любомира Кушлика та нещодавно створеного Музею історії музичних інструментів «БарабанЗА» (м. Запоріжжя).

«Сьогодні важко переоцінити цінність цієї виставки, – зауважує Михайло Мордовськой, директор Запорізького обласного краєзнавчого музею. – Ця виставка не про музичні інструменти, ця виставка про душу українського народу, яка відкривається через музику. Вона демонструє, що будь-яка побутова річ може стати музичним інструментом. Це унікальна виставка. І дуже символічно, що відкривається вона саме в День майстрів народних мистецтв».

На виставці представлено понад 500 музичних інструментів! Серед них – гуцульські трембіти, скрипки, тулумбаси, дримби, бугаї, кобзи, бандури, сопілки та багато іншого. Інструменти, представлені на виставці, зроблені в різні часи з різних матеріалів – дерева, металу, шкіри, глини і, навіть, рогу туру. Майже усі інструменти експозиції «живі» і мають власне неповторне звучання. Відвідувачі виставки матимуть чудову можливість не тільки побачити інструменти, але й почути, як вони звучать, та й самим спробувати зіграти.Так, протягом роботи виставки, у музеї відбуватимуться майстер-класи, інтерактивні лекції, міні-концерти та багато цікавого.

«Два роки я виношував ідею привезти цю виставку в Запоріжжя, – розповідає Денис Васильєв, куратор проект. І зараз це стало можливим завдяки партнерству з проектом «Психосоціальна підтримка та робота з конфліктами», що є однією з Ініціатив інфраструктурної програми для України Німецького уряду та виконується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

«Ми підтримуємо культурні, мистецькі проекти, які сприяють об’єднанню громад на тих територіях, де є внутрішньо переміщені особи, – пояснює координатор проекту «Психосоціальна підтримка та робота з конфліктами» німецької федеральної компанії GIZ Катерина Мінакова. – Я дуже рада, що ми підтримали цей проект. І рада привітати запоріжців з такою подією». 

Мелітополь – місто, яке знаходиться на перетині шляхів з Криму та Донбасу. Таким чином, є дуже багато людей, для яких наше місто стало другою маленькою батьківщиною. Серед них частина тих, хто приїхав навчатись до Мелітополя і залишився, кого привели в місто трудові шляхи або родинні зв’язки. Окрім того, враховуючи історичні особливості заселення Мелітопольщини, можна  сміливо зробити висновок, що кожен мешканець міста в певному поколінні являється не таким вже й мелітопольцем. Налагодження взаємного діалогу та розгляд прикладів та практик асимілювання в минулому може слугувати своєрідним рецептом для комфортної соціокультурної асиміляції серед містян в сучасному та майбутньому.

Особливо актуальним це стало в наш час, коли в Мелітополі з’явилось багато нових мешканців з числа вимушено переміщених осіб. Проблема людини, яка вимушена змінити своє місце проживання гостро постає в сучасному суспільстві – адже дуже важко сприймати оточення, в яке ти потрапив вимушено, позитивно…

Саме тому в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї реалізується проект «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді», головною метою якого являється допомогти новим мешканцям знайти своє місце в громаді шляхом створення на базі музею відкритого середовища довіри, спілкування та обміну досвідом. Виставка «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді» виступає своєрідним продовженням циклу зустрічей, які проходили в музеї з 30 вересня по 13 жовтня 2016 року. До співпраці були запрошені представники громадських організацій, студенти, молодь та заслужені працівники різних сфер життя міста, волонтери та активісти, представники національно-культурних товариств, творчі люди та всі небайдужі до проблем оточуючих  і, звичайно, самі нові члени мелітопольської громади. Під час роботи всі присутні намагались зрозуміти проблеми, з якими стикаються вимушено переміщені особи під час переїзду, на новому місці, в сім'ї, суспільстві; дослідити механізми та можливості їх вирішення, навести приклади вже відомих фактів участі, і – найголовніше – знайти своєрідний рецепт інтеграції нових членів громади  – мелітопольських немелітопольців – в новому оточенні. 

Приклади  історій переїздів в різні часи в різному віці з різних причин до Мелітополя і успішної реалізації представлені на виставці. Зокрема, показані історії науковців та краєзнавців Миколи Крилова, Миколи Мохова, Миколи Алєксєєва, Володимира Різника, Валерія Тимофєєва, поетів та письменників Павла Ловецького, Віктора Харіна, народної поетеси Буковини та самодіяльної художниці Домки Ботушанської, селекціонера Михайла Оратовського, заслуженого вчителя Маї Зборовської… Крім того, показані історії речей – сімейний реліквій, які  протягом кількох поколінь супроводжували родини під час переїздів аж поки не опинились у Мелітополі – Біблія в гравюрах Ганни Шевченко, Коран Міневер Ідрісової, газетна вирізка Михайла Кумока, скриня Едварда Апресяна…

Колектив Мелітопольського міського краєзнавчого музею виражає безмежну вдячність всім, хто не залишається байдужим до проблем нових членів своєї громади, і всім учасникам проекту «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді»!

Проект реалізовано за підтримки ProMuseum та  Goethe-Institut Ukraine.

21 – 23 жовтня 2016 р. Запорізький обласний краєзнавчий музей власним стендом був представлений на найбільшому в регіоні книжковому форумі «Запорізька книжкова толока 2016».

Протягом трьох днів працював книжковий ярмарок, де були представлені тисячі книг від українських видавництв, сімейний простір «Книголісся», відбувалися презентації нових видань сучасної української літератури, панельні дискусії, круглі столи, відкриті лекції, літературні читання, зустрічі з авторами та автограф-сесії.

Серед новинок від Запорізького обласного краєзнавчого музею цього року на Толоці було презентовано два оновлені комплекти листівок «Привіт із Олександрівська» та «Старе місто», копія центральної шпальти «Берлінської ілюстрованої газети» (Berliner Illustrierte Zeitung) № 11 за 19 березня 1942 р., присвяченої підриву Дніпрогесу у 1941 р. та роботам з відновлення гідроелектростанції. Оригінал газети був переданий до фондів музею ще у 2014 р. відомим українським меценатом, пошуковцем та медальєром, членом Асоціації благодійників України Дмитром Пірклом.

Крім того, цього року музей видав унікальну мальовану «Карту етнічного складу населення Запорізького краю у другій половині XVIII – першій половині ХІХ ст.», що також була представлена на «Запорізькій книжковій толоці». Автором карти є відомий художник, геральдист, автор гербу Запорізької області Віталій Пилипенко. Тексти до карти написала старший науковий співробітник музею Ольга Чайка.

Видавничі новинки від Запорізького обласного краєзнавчого музею зацікавили відвідувачів форуму.

19 жовтня 2016 року у Мелітопольському міському краєзнавчому музеї відбулася презентація нової книги Геннадія Шарія «Північне Приазов’я». Автор книги пропонує читачеві зануритися в захоплюючий світ пригод та подій, якими насичений наш регіон. Книга розповідає про міста і села, курорти і заповідники, розташовані на північному узбережжі Азовського моря, знайомить з історією та природою, господарством і культурою краю, дає необхідні поради туристам і відпочиваючим.

Книга розрахована на широкий загал читачів, любителів подорожей, зарубіжних туристів, викладачів, студентів, школярів. Вона – для людей різних професій і станів – кожний знайде в ній те, що його глибоко цікавить, що близько його душі й характеру. І, що, дуже важливо, розкішно ілюстрована.

Особливу дяку ми всі разом з автором хочемо висловити  Олегові Дунаєву та Олегові Шостаку – керівникам фірми «БИОЛ» за матеріальну підтримку цього видання.

Останнім акордом численних жовтневих свят гучно пролунав VІІ Всеукраїнський козацький фестиваль «Покрова на Хортиці». У колиску запорозького козацтва завітало понад півтисячі учасників з шести областей України, для яких відвідання Хортиці на Покрову стало непересічною подією. Туристи приїздили цілими автобусами з багатьох міст країни. Майже вся Україна співала, грала й танцювала на нашому святі.

Гостей та учасників привітали заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін, народний депутат України Ігор Артюшенко, керуючий справами виконавчого апарату обласної ради Володимир Подорожко, заступник Запорізького міського голови Анатолій Пустоваров.

Традиційно урочистості розпочалися в історико-культурному комплексі «Запорозька Січ» літургією в церкві Покрови Пресвятої Богородиці, що провели єпископ Запорізький і Мелітопольський УПЦ Київського патріархату Фотій та настоятель Вірменської Апостольської церкви отець Тер Юсік.

У концертній програмі фестивалю своє мистецтво демонстрували 24 професійні та аматорські колективи з Запорізької, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Миколаївської областей. Свою артистичну майстерність, кулінарні здібності та народні звичаї на «Національному подвір'ї» представляли десятки національно-культурних товариств. Народні майстри з Івано-Франківщини, Рівненщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини та інших регіонів разом із запоріжцями презентували вироби народних умільців, етнічні сувеніри та народні страви.

Вперше за сім років під час фестивалю пройшла туристична виставка просто неба «Гостинне Запоріжжя», де були представлені представники туристичної галузі Запорізької області. Зокрема, відвідувачі виставки могли ознайомитися з пропозиціями музеїв та заповідників, сільських зелених садиб та інших туристичних об'єктів Запорізької області. Зокрема, свій доробок представили Запорізький обласний краєзнавчий музей, Запорізький обласний художній музей, Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова». Цікаво і змістовно провести вихідні запропонували зелені садиби Запорізького, Мелітопольського, Вільнянського районів.

Великим попитом користувався стенд Запорізького обласного туристично-інформаційного центру. Для співробітників центру це вже сьома виставка в цьому році. Відвідувачів передусім цікавила інформація щодо туристичних об'єктів краю, транспортного сполучення, готельних послуг та інших питань, пов'язаних з туристичною інфраструктурою Запорізької області. Крім того, на стенді допомагали зорієнтуватися у заходах Всеукраїнського козацького фестивалю «Покрова на Хортиці».

Підбиваючи підсумок, директор департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко зазначив: «Ця культурно-мистецька подія під гаслом «Хортиця єднає Україну!» є яскравим свідченням єднання, національного та духовного відродження країни. Фестиваль має на меті подальший розвиток національної культури, пропаганду традицій українського козацтва в сучасному інтерактивному просторі. Ми, українці, зобов'язані зберігати цілісність та сприяти збереженню духовних та культурних надбань нашого народу, створювати творчі проекти, які демонструватимуть світові нашу істинну сутність та національну гідність».

За матеріалами управління у справах преси та інформації

Протягом жовтня 2016 року в Мелітопольському міському краєзнавчому музеї пройшли зустрічі в рамках реалізації проекту «Мелітопольські немелітопольці: знайти себе в новій громаді», що об’єднала в одну велику команду представників різних професій та закладів – Мелітопольського педагогічного університету ім. Б.Хмельницького, «Червоного Хреста», бібліотек, Дитячої художньої школи, соціальних служб, поетів, художників та просто небайдужих!

Під час таких зустрічей присутнім було запропоновано проблемні питання, відповіді на які було знайдено у ході активної бесіди у невимушеній атмосфері музею. Варто відзначити той факт, що представники різних поколінь мають схожі думки щодо підходу до даної проблеми. Це свідчить про небайдужість мелітопольської громади.

Під час третьої зустрічі, що пройшла у форматі world-cafe, хранителями столів були соціологи, – тому презентація робочих матеріалів була насиченою, цікавою, конкретною та систематизованою! Надзвичайно приємним є той факт, що гості музею прийшли на зустріч добре підготовленими – і вже принесли з собою не тільки історії, а й експонати для майбутньої підсумкової виставки проекту!

Працювати з небайдужими, щирими, відкритими та завжди готовими до допомоги людьми було дуже класно!

Унікальну виставку «Лікарські рослини в магії та чаклунстві» відкрили 7 жовтня у виставковій залі відділу природи Запорізького обласного краєзнавчого музею. На виставці представлено понад сорок видів лікарських рослин, що зустрічаються на території міста та Запорізького краю. Всі вони добре відомі в народній медицині, використовуються з давніх часів й дотепер.

«На цій виставці ми показуємо рослини, що збирали впродовж цьогорічного польового сезону, власне, на околицях нашого міста. Всі ці трави добре всім відомі в народній медицині. Проте, нам хотілося показати ці рослини дещо в іншому ракурсі – трохи відкрити їхній містичний напрямок використання в різні історичні епохи. Серед рослин, що використовувалися в магічних ритуалах, – полинь, кропива, омела, звіробій, липа і подорожник. Інформацію для виставки черпали зі стародавніх рукописів сімнадцятого-вісімнадцятого сторіч. Переписували їх в основному чоловіки. Грамотні селяни цим заробляли – переписуванням рецептів для травників. А оскільки, переписували чоловіки, то в цих рукописах відтворена відповідна, чоловіча тематика. Це магія, приміром, для полювання, або для суду, а також про те, як причарувати жінку», – розповідає старший науковий співробітник музею Лариса Єрохіна.

Утім, як чаклувати жінкам, в стародавніх рукописах також написано, навіть, з деякими пікантними подробицями. Воно й зрозуміло, адже писали ці магічні рецепти чоловіки. Наприклад, подорожник. В руках жінки він матиме магічну силу, якщо вона вночі голяка вийде на дорогу, ляже на землю і вирве подорожник зубами. Також голяка жінки мали готувати чаклунські зілля. Крім того, кожна рослина, залежно від розташування зірок на небі, наділяється тими чи іншими магічними властивостями. Зважаючи на це, жінки заготовляли для себе обереги з трав. Щоб відганяти злі сили, носили пучечок полиню на грудях, або омелу, що з’являлася на дубах. За переконанням людей, її посилали з громом з небес боги. А отже талісман з омели вважався священним захисником жінки, сприяв її плідності.

Нова виставка лікарських рослин – цікава і насичена інформаційно. А той, хто не переймається чаклунством та магічним зціленням свого розбитого серця, може тут просто насолодитися ароматами трав. Окрім гербарію, в експозиції трави також розміщені в аптечних банках. Тож, можна відкрити, понюхати та відчути неперевершені аромати запорізького степу.

За матеріалами сайту depo.ua

Під час восьмої позачергової сесії Запорізької обласної ради були внесені зміни до Програми розвитку культури Запорізької області на 2013 – 2017 роки.

Департаментом культури, туризму, національностей та релігій Запорізької ОДА ще у 2014 р. була створена робоча група з розробки наукової концепції реекспозиції музеїв Запорізької області. До групи увійшли провідні спеціалісти в музейній галузі. За результатами її роботи створена концепція, що була опублікована на сайтах Запорізького обласного краєзнавчого музею та сайті «Музеї Запоріжжя».

Як повідомив директор Департаменту Владислав Мороко, розпочати роботу з реекспозиції пропонується з Запорізького обласного краєзнавчого музею. За його словами, реекспозиція залів, в тому числі «Дніпрогес: підкорення стихії», «Майдан – початок незалежності» надасть змогу створити сучасний науковий музейний продукт, що максимально задовольнить потреби і територіальних громад і відвідувачів з інших куточків України та світу.

Запорізький обласний краєзнавчий музей вже має позитивний досвід реекспозиції. Наприкінці вересня тут відкрили новий зал «Запоріжжя на зламі імперій», що пройшов реекспозицію протягом 2016 р.

Загальний об'єм фінансування цих робіт складає 330 тис. грн.: 140 тис. грн. у 2016 р. та 190 тис. грн. у 2017 р.

За матеріалами сайту «Время новостей»

Запорізький обласний художній музей своє 45-ліття відзначає ювілейною виставкою «Митці-благодійники сучасної України», що представляє собою яскраве сузір'я відомих художників України, котрі передали в дар музею твори живопису, графіки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва.

Запорізький художній музей започаткував 2006 року масштабний благодійний рух заради примноження власної колекції. Ініціативу спершу підтримали знані художники зі Львова Володимир Патик, Євген Безніско, Зеновій Кецало, Іван Остафійчук, Михайло Безпальків, Микола й Оксана Андрущенки, Тарас та Остап Лозинські, Тамара Грідяєва. Згодом відгукнулися десятки митців з інших куточків України, дари яких прикрашають виставку до 45-ліття музею.

Особливого піднесення благодійний мистецький рух набув у Києві, зачинателем якого виступив наш земляк, талановитий живописець Петро Лебединець. Авторитетні творчі особистості Іван Марчук, Олександр Дубовик, Анатолій Криволап, Тіберій Сільваші та їх колеги підтримали ідеєю зібрати в Запорізькому художньому музеї найкращу в Україні колекцію вітчизняного сучасного мистецтва.

Не залишилися осторонь доброчинної справи запорізькі митці, з якими тісно співпрацює музей. Найщедрішими дарувальниками виступили Зінаїда Гайдук, Олексій Якушенко, Юрій Остапов, Ірина Гресик, родини Євченків, Форостецьких і Соколенків.

Відбір творів у художніх майстернях видатних митців дозволив зібрати потужний пласт вітчизняного сучасного мистецтва, що виявляє основні тенденції його розвитку, та провідних художників України. Ювілейна виставка – вагомий результат натхненної праці музейників –і справжнє свято для всіх шанувальників національного мистецтва.

Використані в тому числі фотографії Сергія Лаврова

29 вересня 2016 р. в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї відкрився зал «Запоріжжя на зламі імперій. 1914 – 1921 рр.», присвячений подіям, що відбувалися на території нашого краю під час Першої світової війни та національно-визвольних змагань українського народу.

19 липня 1914 року (2 серпня за новим стилем) розпочалася Перша світова війна. Військові дії безпосередньо не відбувалися на території Запорізького краю, але їх відлуння мали відчутний вплив на політичне, економічне та громадське життя міста Олександрівська. З перших днів війни було розпочато масову мобілізацію. Вже в серпні мобілізовано близько 5 тис. чоловік. В експозиції представлені фотографії наших земляків-воїнів, зброя, екстрений випуск газети «Александровский вестник», форма солдата російської армії (реконструкція).

Політична та економічна кризи спричинені війною призвели до зубожіння населення і, як наслідок, активізації діяльності різних політичних партій про що свідчать агітаційні листівки, матеріали виборів до міської думи. Вперше в музеї представлені документи і фотографії, що висвітлюють діяльність українських органів влади та Українських січових стрільців. В експозиції форма сотника УСС Дмитра Вітовського (реконструкція). В нашому місті стрільці перебували майже два місяці. За цей час вони розгорнули широку культурно-освітню, державотворчу діяльність: викладали на курсах українську мову, займалися упорядкуванням бібліотеки «Просвіти», заснували тижневик «Січ», організовували читальні, освітні гуртки, театральні вистави. З метою вшанування полеглих запорозьких козаків 29 червня 1918 року Українські січові стрільці спільно з козаками 2-го Запорозького пішого полку встановили залізний хрест на о. Хортиця, який був освячений панотцем Миколою Мошнягою. 

Значне місце на виставці займають матеріали присвячені діяльності селянського повстанського руху під керівництвом Нестора Махна, більшовиків та білогвардійців.

В експозиції представлено понад 220 експонатів із фондів Запорізького обласного краєзнавчого музею та приватної колекції Л. Г. Петрашина. Колектив музею висловлює подяку за надану консультативну допомогу у створені експозиції заступнику директора з наукової роботи Військово-історичного музею України (м. Київ) Я. Тинченку, кандидату історичних наук, дослідниці історії національно-визвольних змагань в Україні Т. Осташко та засновнику і голові Львівського товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» Л. Горбачу.ерівником Товариства пошуку жертв війниХудожньо-оформлювальні роботи по створенню нової музейної експозиції виконані фахівцями ПП «АА Тандем». Її презентацію прикрашував своїм співом лауреат Міжнародних конкурсів вокальний ансамбль «Viva del canto» (керівник О. Братцева) Запорізького музичного училища ім. Платона Майбороди.

Відкриття нового залу приурочине до 150-ї річниці від дня народження видатного українського державного та політичного діяча, Голови Центральної Ради Української Народної Республіки, першої у ХХ столітті незалежної Української держави, історика і організатора української науки Михайла Грушевського (1866 – 1934 рр.).

Використані в тому числі фотографії Сергія Лаврова

29 вересня 2016 р. у Мелітопольському міському краєзнавчому музеї відбувся круглий стіл «Велетень українського історіописання. Державотворець» до 150-ї річниці з дня народження Михайла Грушевського. На зустріч були запрошені студенти місцевих учбових закладів, краєзнавці, мешканці міста. З доповіддю про українське державотворення у концептуальному баченні Михайла Грушевського виступили професор Олександр Ситник та доцент МГПУ Віктор Гудзь. На заході підіймалися питання про поширення ідей українства М. Грушевського на території Російської імперії у виданні літературно-наукового вісника,про репресії яких він зазнав та його загадкову смерть.

Запорізький обласний краєзнавчий музей вдруге взяв участь у Всеукраїнському Фестивалі домашньої консервації, що відбувся у Запоріжжі 17 – 18 вересня 2016 р. на площі Маяковського. Організатори ставили за мету показати консервування, як частину народної культури України і Запоріжжя, справжнє мистецтво, що об'єднує покоління і громади. Цими вихідними на площі були створені унікальні майданчики для просвіти, розваг та спілкування, популяризації народних традицій – конкурси, дегустації, лекції, ярмарок, концерт, майстер-класи, декор овочів та банок тощо.

Музей на фестивалі представив невеличку виставку, де показав музейні предмети кінця ХІХ – початку ХХ ст., безпосередньо пов'язані з процесом заготівлі та консервації городини на зиму.

16 – 17 вересня у Запоріжжі за ініціативи ВМГО «Асоціація інтернів Верховної Ради України», за підтримки Міністерства молоді та спорту України, за участі Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької обласної державної адміністрації, Запорізького національного університету і Національного заповідника «Хортиця» відбувся науково-практичний семінар «Державний Прапор – від княжих часів до сьогодення» в рамках всеукраїнської патріотичної акції «Історія прапорів України – княжі, козацькі, мілітарні та Державний Прапор». Семінар відбувся на базі провідного музейного закладу області — комунального закладу «Запорізький обласний краєзнавчий музей» Запорізької обласної ради.

Про Всеукраїнську патріотичну акцію «Історія прапорів України – княжі, козацькі, мілітарні та Державний прапор» в своїй доповіді розповіла представник Асоціації інтернів Верховної Ради України Наталія Іванченко. Вона виклала мету і основні ідеї проекту та акцентувала увагу учасників семінару на необхідності поліпшення справи виявлення, збереження та візуалізації історичних і сучасних українських прапорів у військово-патріотичному вихованні суспільства, а особливо молоді.

Із ґрунтовною доповіддю «Військові прапори в системі козацьких клейнодів української Гетьманської держави XVII – XVIII ст.» виступив С. Білівненко — голова правління Запорізького наукового товариства ім. Я. Новицького, к.і.н., доцент кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін ЗНУ.

Про виникнення козацьких прапорів та про долю прапора гетьмана Мазепи, розповіла головний зберігач фондів Національного заповідника «Хортиця» Ольга Борисенко у доповіді на тему «Козацькі прапори. Прапор гетьмана Мазепи», що зберігається у Харьківському історичному музеї. Слухачі мали змогу не тільки почути, а і побачити історію цього унікального, одного з трьох збережених гетьманських прапорів.

Історію виникнення прапорів Революційної Повстанської Армії України Нестора Махна у своїй доповіді підняв запорізький історик Юрій Кравець. Оригінали махновських стягів зберігаються сьогодні у Києві в Національному музеї історії України.

Завданням музейних закладів області і України у світлі реалізації проекту ВМГО «Асоціації інтернів ВР України» «Історія прапорів України: княжі, козацькі, мілітарні та Державний прапор» була присвячена доповідь заступника директора з наукової роботи КЗ «Запорізький обласний краєзнавчий музей» ЗОР, д.і.н., професора Г. Шаповалова. Зокрема, доповідач розповів історію унікального прапора-молитви, який зберігається у Львівському історичному музеї. Виготовлений у 1947 р. руками Теодори Підляшецької для синів, що пішли воювати в УПА за свободу України, прапор пройшов бої і криївки, полон і заслання до таборів ГУЛАГ. 1953 р. звільнений вояк Іван Підляшецький разом із прапором повернувся додому до матері. Багато років реліквія таємно зберігалася у сім`ї, а 2003 р., на прохання матері була передана до музею.

Символіку сучасного запорізького козацтва представив у своїй доповіді історик, начальник оперативного штабу козацтва, заступник голови Запорізької обласної координаційної ради з питань крозацтва Дмитро Сухінін.

Про державотворчу та міліарну складову у нинішніх гербі та прапорі Запорізької області розповів їх автор — відомий український художник, геральдист Віталій Пилипенко.

У семінари взяли участь запорізькі вчені-історики, працівники музеїв і заповідників, представники громадських організацій, козацьких організацій.